Покликав Зав працівника. І каже: — Думка є така: У вас уже похилий вік... — То й що? — нахмуривсь працівник. — Скажу вам, справа ось у чому: Ваш чин під силу молодому. Дорогу треба молодим... — Я цілковито згоден з цим. — То я наказа підмахну! — Та внучка ж... Я ще потягну. В нас діти є. Ми згодні з тим, Щоби дорогу — молодим. Та як ті строки настають — Уже онуки не дають.