Бурчав незадоволено Пилип: — Покину все, піду на творчий хліб! Бо служба службою, а мушу вам признатись, що й для безсмертя варто постаратись! Звільнивсь Пилип. Поеми, вірші плодить... Спав на лиці, редакторам грубить: щось до безсмертя руки не доходять — тут на життя б як-небудь заробить!
