Дмитро Білоус

Вислизає грунт

Він пересиджував не раз
всілякі бурі й шторми.
Минав собі авралу час —
і він лишався в формі.

Нові повіяли вітри —
кричить: — Пора чудова! —
Підносить першим прапори:
— Ура! Перебудова!

Словами так він і стриже.
А серце стало нидіть:
«Взялися не на жарт. Невже
не вдасться пересидіть?»