Ходумент

Збагнувши назви: Хотів, Літки, 
сказав професору студент: 
— Це зрозуміло. Але звідки 
походить назва «Ходумент»? 
Такий є хутір на Сумщині 
десь біля їхнього села. 
Тому й цікаво знать хлопчині, 
від чого назва ця пішла. 

Протер професор окуляри, 
шукаючи еквівалент. 
Перебира словесні пари: 
і постамент, і позумент, 
і рудимент, і монумент, 
і перманент, і реманент... 

Народ же звідки хочте візьме: 
в історії якийсь момент 
зійшлись грецизми й латинізми — 
то, певно, звідси й Ходумент… 

Ось експедицію послали 
у мовну зону вздовж Сули. 
Тож наші інтелектуали 
 і на Сумщину прибули. 

На схилі при шкільнім подвір'ї 
стоять професор і студент. 
Через долину на узгір'ї 
лежить і хутір Ходумент. 
Вони й питаються у тітки, 
що йде з сусіднього села, 
про Ходумент: — Скажіть нам, звідки 
цікава назва ця пішла? 

Не вчившися латині зроду, 
їх тітка та розбила вщент: 
— Та звідси ж мент єдиний ходу, 
тому й зоветься Ходумент!