Біля фабрики сиділа У лахах людина. Курт щодня, коли проходив, Бодай цент, а кине. А то якось зупинився, Нема чого дати. — Вибач, каже, — одружився, Збільшились витрати! — Як підхопиться тут старець, Бах себе у груди: — То що це я... Твою жінку Годувати буду?!