Михайло Білецький

Ця не хропе…

— Помолодшали, дідусю,
Ходите героєм!
— Ще б, — сміється, — глек розбив я
З моєю старою.
Так хропла, бувало, ніччю —
Гармати не треба!
Розлучився...
Взяв удвічі
Молодшу за себе.
Нині сплю, як після маку,
Нічого не чую.
— Ця не хропе?
— Ні...
Ця зовсім
Дома не ночує!