Тато у віконце глянув, Побачив сусіда: Йде, хитаючись, до хати. Подітися ніде! «Знову сунеться п’яндига Гроші позичати!» — Вийди, доню, скажи — нема Ні мами, ні тата! — Так Оленка і зробила. А прийшла знадвору, Посміхнулася лукаво, Татові говорить: — А він, знаєте, приходив, Щоб вам борг віддати! — Так дожени його, доню, Скажи, дома тато!
