Дід Омелько і йоги

Старий Омелько — мій сусід —
Хотів прожити двісті літ.
«Систему йогів» десь дістав,
Щодня робити вправи став.
За шию ноги закладе
Й сидить, аж доки не впаде.
Або зведе їх догори
Й стоїть — годину, дві, і три,
І п’ять...
Для діда все одно,
Бо він на пенсії давно.
А коли так — і в тому суть —
Дідок стоїть, а гроші йдуть!
Та якось трапилась біда:
Коли дід ноги закидав
За шию, луснули кістки —
Й дід обербенивсь навзнаки.
За «йогом» прибула «швидка»,
Стара на йогів наріка:
— А щоб ви луснули були,
До чого діда довели!
Немов той дуб, міцний був дід,
А зараз — гляньте — інвалід! —
...На йогів скаржитись дарма:
До йогів треба ще й ума!