Євген Бандуренко

Епітафії

Запроданцеві

Він не помер, а як собака здох.
Росте над ним не крин — чортополох.
Жере черва прищаві тілеса.
А де ж душа? Злетіла в небеса?
Ні, ні! Ще за життя в чужі краї
Продав він дядьку Семові її.