Оверка тягне на дрімоту І без підручників. А тут Потрібно курсову роботу Негайно слати в інститут. І він до друга Калістрата З очима, мокрими від сліз: — Молю! Благаю! Дай списати! Інакше знов мені заріз. Безсонні пригадавши ночі, Той гірко усміхнувся: — Дам! Та як ти потім будеш в очі Дивитися викладачам? Оверко ж гордо випнув груди: — А це вже справа не твоя! Очима кліпати не буду, Бо, знаєш сам, — заочник я!..
