Дешева самокритичність

Про те, що технологія
На фабриці стара,
Що на нову мінять її
Давним-давно пора,

Робітники директору
Казали вже не раз,
Але, на жаль, ніколи він
Не прислухавсь до мас.

Заткнувши вуха ватою,
Мінявся на лиці:
— Подумаєш — новатори,
Подумаєш — знавці!..

Та якось на засіданні
Директора розпік
За тую ж технологію
Із главку працівник.

Перед лицем начальницьким,
Затамувавши дух,
Директор в струнку витягся,
Весь обернувся в слух.

Все вислухав, все визнав він,
Ще й клятву дав тверду,
Що помилки допущені
Усуне на ходу.

Мерщій вернувсь на фабрику
Й давай метать громи:
«Ну, як це технологію
Могли прогавить ми?!

Начальство от побачило
Із самої Москви.
А ми куди дивилися?
Куди дивились ви?!

Сліпий і той побачив би!» —
Картав він гостро всіх,
Того не помічаючи,
Що зняв себе на сміх.

Бо дійсно — і сліпець у нім
Пізнав би шаркуна,
Чиїй самокритичності
Гріш ламаний ціна.