Бува чи не бува?

Хоч додому без улову
Повертались рибаки,
Та вели вони розмову
Не сумну, а навпаки:
Усміхались, жартували,
Повіда́ли про дива
Ще й виносили ухвали,
Чи бува, чи не бува.

Перший рибалка:
— Не щастило нам сьогодні,
Позавчора ж повезло:
Упіймав я в Чорній Бродні
Щуку, довшу за весло.
А ще більшого за щуку
Упіймав я щупака.
Навіть теща тисла руку,
Прикусивши язика.

Двоє інших:
— Не такі це вже й дива.
Вірим, віримо — бува!

Другий рибалка:
— Не казав цього я й дома,
Бо повірите чи ні,
Упіймав я днями сома —
Не вміщався у човні.
Ніби оловом налитий —
Пудів,
      мабуть, з двадцять п’ять.
Що робити, де подіти?
Відпустив його гулять!..

Двоє інших:
— Не такі це вже й дива.
Вірим, віримо — бува!

Третій рибалка:
— Мав і я улов багатий
(Не брешу, як сучий син!),
Бо пішов після зарплати
Прямо
   в рибний магазин.
Незважаючи на ціни,
Там живих я накупив
Дві повнісіньких корзини
Карасів і коропів.

Двоє інших:
— Риба в рибнім магазині?
Не морожена? Жива?
Це справжнісінькі дива!
Щось не чуть такого нині.
Ні, не вірим — не бува!..