Микола Яровий

Гаряча пора

У будинку відпочинку,
Там, де ванни і масаж,
Ходить, бігає блондинка:
— Де сидить бухгалтер ваш? —
А їй бабка із контори,
Вже підтоптана стара:
— А бухгалтер наш, — говорить,
Восьмий корпус прибира!
Килимки усякі трусить,
Ліжка, дачки застила, —
Прибиральниця Маруся
Огірки збирать пішла.
— Ну тоді скажіть, шановна,
Не вгава блондинка та, —
Хочу знать я безумовно,
Де директор ваш? — пита.
Бабка зле: — Ой ви, як мошка,
Не відчепитесь ніяк...
Наш директор миє ложки,
Чистить содою баняк...
Замість Катрі і Федори
Накриває на столи,
У село на помідори
З кухні теж усі пішли! —
Тут блондинка, наче ментор:
— Помагати, — каже, — слід,
Та не так, аби директор
На плиті варив обід!
Нам недбальці-кулінари
Не потрібні... Просто сміх,
Ось візьміть ці окуляри,
Я знайшла... у супі їх!