Євген Васильченко

Байки

Слимак

— У нас отут, на сонячній вершині,
Порядок, спокій, чистота.
І за оці причіпки Журавлині
Тобі потрібно вискубти хвоста! —
Орел розправив крила дужі
І вже хотів було пірнути у блакить,
Як Журавель спинив: — Хвилинку, друже!
Логічно спробуй розсудить:
У мене там, в долині?
П’ять Слимаків було на капустині.
Чотири є. А п’ятий де?
Все обшукав від краю і до краю —
Нема. А слід сюди веде.
Дозволь я Слимака у тебе пошукаю.
Я ж не кажу, що ти його сховав,
Його пригрів, нагодував.
Та, може, в нього є зв’язки незримі,
Чиєсь міцне крило,
Що Слимака на скелю підняло…
— Шукай! Знайди! — Орел політ затримав. —
Якщо вже справа обернулась так.
... Перевернули камінь — і Слимак
На сонечку зіщулився, зібгався—
— Ти як сюди добрався? —
Свій дзьоб Орел заніс над Слимаком.
— Я… я… повзком.
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.