Євген Васильченко

Байки

Пісок і Скеля

Пісок до Скелі шарудить сердито:
— І ти, і я —
Одна земля.
Отож у дружбі нам потрібно жити.
Чому ж тобі пошана і хвала,
А от мені — здебільшого хула?
— Тому, що у житті в нас різні цілі!
І об’єднати їх ми зможемо навряд —
За вітром ти летіти рад,
Покладистість панує у твоєму тілі,
А я не та в своїй натурі —
Завжди грудьми долаю грізні бурі!
Яка-то дружба, як немає спільної мети:
Ти хочеш вижить, я — перемогти!
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.