Хвалився п’яний Заєць: — Всім те звісне, Шо в мене сила, міць сталева! Подайте Лева! Роздеру! Й не писне! Аж гульк, і Лев назустріч преться: — Ти звідки, Зайцю? Я? З х-х-хрестин... — На задні звівся, зблід, трясеться, Впав і заснув… — От бісів син! — Подумав Лев. — Аж смішно! П’яндигу з’їсти зараз грішно, Нехай проспиться, а тоді — І треба ж трапиться біді: Підскочив Тигр, із Левом ізчепився, Його загриз і сам від ран звалився… Проспався Заєць. Глип! Оце так мить! — Копиця м’яса перед ним лежить! Пошкріб за вухом: — Ну й встругнув я штуку Під п’яну руку!
