Євген Васильченко

Гриць і Петро

Петро підвівся і сказав: — Я рад,
Що нам довірили таку роботу!
Ми, друзі, вийдемо в суботу
Гуртом саджати виноград!
В долині тій, де сонця грають хвилі,
Ростимуть пагінці розкішні, повносилі.
І сів Петро. Його штовхає Гриць:
— Ти дійсно віриш в цю затію?
— Та що там — віриш! Добре розумію,
Що ми наробимо дурниць!
В отій долині, на біду,
Садити можна тільки лободу.
Затія ця — лише тягар на плечі.
Та шефу я, даруй, не суперечу.
Джерело:
Васильченко Є.Д. Гоп, мої гречаники: Байки. Гуморески / [Худож. Л. К. Сторожук]. — X.: Прапор, 1984.— 47 с., іл.