Гадюка вилізти зуміла на сосну. — Ну як там? — Вуж питає. — А так. Хто гідність має І голову, від мудрості ясну, — Не стане плазувати! Він буде соколом літати! Я зокрема... от тобі й на! Чого це захиталася сосна? — Зірвалася Гадюка, впала І з гідністю в кущі... поплазувала. Не говори красивих слів, Якщо душею ти — з родини плазунів.
