Микола Тищук

Байки

Миша під складом

В запіллі під коморою спокійно
Руденька Миша мешкала давно.
В підлозі — дірочка, а з дірочки зерно
    Для Мишки сипалось надійно.
(«Надійно» — не пусті гіперболи слова,
Бо скільки Миша з’їсть, то стільки ж прибува).
Якось забаглося руденькій господині
        Сестер позвати на обід.
    Всі їли, запивали як і слід,
    Пісні співали старовинні.
Та головне, що зерна купка чимала,
Що спожили в обід, негайно ж відросла!
Розприндилася Мишка: — Сестри раді,
То скличу всю рідню! Вгощу! Хай тьоті й дяді,
Брати, свати, швагри, племінники й діди
    Побачать, що живу я без біди,
Під складом спокійніше, ніж на складі! —
    Побігла всій загадувать рідні.
Тут Комірник зайшов, глядь! — ямка у пашні,
Та збіжжя прогорнув, забив діру в підлозі.
        Рідні зібралось — тьма...
        А зеренця — катма!

Спіткнулась Миша на прямій дорозі.
Джерело:
Тищук М. Ф. Пес і мікрофон: Сатира й гумор. Біогр. довідка: с. 61. — К.: Рад. письменник, 1985. —63 с.