Микола Тищук

Байки за сюжетами Людвіга Гольберга

Достойна нагорода

Прийшов один умілець до вельможі:
    — Мені надав таке уміння бог,
        Що я крізь вушко голки можу.
        Немов у двері, кидати горох, —
Сміються всі, ніхто повірити не хоче,
Та скоро кожен те уздрів на власні очі.
Розміркували так: робота копітка,
    Терпіння вимагає з його боку,
До того ж і безглузда ще така, —
    Стимулювати дивака
    Звеліли міркою гороху.

Якщо з науки користі нема,
Не варт губити часу та ума,
Отож, які ти виростив плоди —
Такі й отримуй за труди.
Джерело:
Тищук М. Ф. Пес і мікрофон: Сатира й гумор. Біогр. довідка: с. 61. — К.: Рад. письменник, 1985. —63 с.