Солідарність

Кабанчика гладкого
На заріз тягли.
Почув Сірко — чекать нема коли! —
Помчався за повітку —
Та колія зубами
Хап за литку.
Друг у біді — то він рятує сміло.
Старий Кабан озвався від хліва:
— Яке твоє собаче діло?
За кожного боліла б голова!
Про себе дбай:
Було б що їсти-пити,
Та добре знай:
Всіх обійди —
Біди б
Не зачепити,
Бо лихо не дрімає!
Коли вже так кортить,
То захищай того,
Хто силу має.
То, може, і тебе він захистить!

Є солідарність,
Що до смерті, на загин,
А є... звичайний свин,
Що в друзі пнеться,
Поки ти в ціні
Та на коні,
А як біда — відразу відсахнеться.