Іван Сварник

Байки

Лісникова радість

Якось Лісник
У день погідний
Забрів у чагарник
Густий та непрохідний.
— Ну й дивина —
Не сподівався!
Оце деревина! —
Аж сам про себе дивувався:
— Серед ломаччя — благородний Бук!
А стовбурець — гладенький
Та рівненький —
Сам проситься до рук!
Як не радіть, коли причина:
За нього буде добра копійчина!
Це ж мій обхід,
А я його як слід
Не знаю,
Такі дерева гарні обминаю. —
Аж танцював навкруг
Та цмокав язиком...
Не радий був лиш Бук,
Що стрівся з Лісником.
Джерело:
Іван Сварник. Грицько на груші. – Бібліотека «Перця», №281. – К.: «Радянська Україна», 1984