Микола Сльозко

В годину пік

Трамвай застряв в юрбі строкатій.
Пішли на приступ, мов орда,
Розпаленілі тьоті й дяді
І рать зелено-молода.
Мужчини, лицарі відважні,
Зім’явши вмить прекрасну стать,
Беруть приступку в рукопашній —
Аж кліпси й гудзики летять!..
...Заходжу в дім в самих підтяжках.
Синок — під стіл, дружина — в крик.
— Приніс трофей тобі, Палажко! —
І простягаю їй парик...