Петро Сліпчук

Байки

Трудяга

— Вже сил нема. Не встою на ногах.
Роботи — ніяк глянути угору! —
    Жалівся Їжаку Ховрах,
Із поля здобич носячи у нору. —
Чи бачиш, скільки спілих колосків!
    Ось глянь на ту ділянку:
Це б до зими переносить успів!
От і кручусь зі смерку до світанку.
    — Нора, — Їжак пита, — чия?
        — Нора?.. Моя.
            — А лан?
    — Я не цікавився, не знаю.
    — То як же сіяв ти?
        — Хто, я? Та ні,
То сіяв хтось, а клопіт, бач, мені —
    Я колоски збираю.