Соловей-розбійник

Він на нарадах старається,
Тьохкає мило й привітно,
Як соловей, заливається:
— Буйно природа хай квітне!

Гори і луки навідує —
В нього мандрівки у моді!
Знають усі: переслідує
Пакості інших в природі.

А крадькома — в нерестилище
(Смерком шукає поживи),
Спритно він тягне вудилищем
Рибу з блакитної ниви.

Ходить з біноклем частенько він.
Щоб не втекла олениця, —
Між віковими смереками
Тишу лякає рушниця.

Зайнятий творчою працею
Часом і в полі, діброві...
— Робимо, — каже, — таксацію.
А фазани — в рюкзакові...

Є ще природи любителі —
Мають словечка медові.
Ну, а на ділі — губителі,
Не хоч які, а службові!