Полікарп Шабатин

Байки

Сулла

    У Римі стародавнім,
Колись могутнім, славнім,
Сулла інтригами пробравсь до влади.
А потім, наче лютий звір,
Що увірвавсь у мирний двір,
    Нікому не давав пощади —
    Безвинним голови стинав!
    Народ гудів, народ стогнав.
Ніхто не зваживсь стати з ним до бою,
    Щоб не накласти головою!
        Минали місяці і роки,
    Усюди панував неспокій.
Здавалося, понищить все живе Сулла жорстокий.
    Аж ось знайшлись сміливці красні.
    Якби він знав зарання,
    То не виходив би із лазні.
Гуртом проникли нищечком до тіла
    Й за карні злочини, жорстокі, нехороші,
        Суллу щасливого,
        Відважного, сміливого
    На смерть загризли воші!

    Мораль. Чи пізно, а чи рано
Те саме з кожним станеться тираном!
Джерело:
Шабатин П. Байкарня: Вірші. — К.: Дніпро, 2003. — 192 с.