Кобзар

На день народження синочку в дар
Купила мати книжечку «Кобзар»,
А для гостей, на кликаний обід,
        Розщедрилась як слід.
        І наварила, й напекла,
Грошей в сусідів узяла,
Щоб гостям догодити тільки!
        А скільки
Було там випито солодкого вина й скаженої горілки!
За господиню піднімався келих,
        Ніхто не рахував, звичайно!
        А переспівано пісень —
        Аж звеселилася
        Сумна хатина.
        Усе було чудово, файно!
    І ось на другий день
Запитує матуся хитро в сина:
        — Скажи, серденько,
        Хутенько,
І як тобі сподобалися іменини? —
І чує від захопленого сина:
— Матусенько рідненька,
Сподобався «Кобзар» Шевченка!