Хижацька спілка

В кущах козулю Хижаки спіймали
І тут же на шматочки розірвали.
...Аж тут, де не візьмися, з-за дерев
Поклав на здобич лапу Лев.
Приплентались Шакал, Гієна, Вовк
Та сірого під ребра — штовх:
— Ти не зівай —
Про спілку нашу нагадай!
Шеф, пам’ятаєш, говорив:
Умова в нас все порівну ділити
І в дружбі жити... —
Та Вовк не встиг і розтулити рота —
Лишились на землі кістки-дрібнота.
Озвався Лев:
— Беріть,
По-чесному діліть
Усе це між собою. —
Гикнув і вирушив до водопою.
А спільники, ці друзі милі,
Таке вчинили — описать не в силі,
За ті недоїдки-кістки
Пустили зуби в хід «дружки»...
Оце так спілка! Біс у неї тато!

* * *

Чи не такі діла у НАТО?