Зима надворі, холодно і слизько, А п’яний Гнат тупцює на морозі. — Іди додому. Тут же тобі близько, — Говорить хтось. — Он хага вже на розі. — Ет, що т-ти розумієш, ч-чоловіче, Все т-точно розраховано у Гната: Земля — ік! — крутиться. Я т-трохи постовбичу — Й сама сюди до мене п-прийде хата!
