Петро Ребро

Після весілля

Не встигли відгриміть весільні дні, 
Як запитала жінка:— Слухай, Сева, 
Признайся, ти женився на мені 
Тому, що в мене «Волга» татусева? 

Захочеш — в Крим чи на Кавказ гайнеш, 
Де кипарисів шум і хвиль зітхання...— 
Той набурмосився:— Але ж... але ж 
Ти зовсім забуваєш про кохання! 

Воно — основа! В праці, в боротьбі 
Лише воно вінчає переможця! 
Клянусь, я б одружився на тобі, 
Якби ти навіть мала... 
«Запорожця»!
Джерело:
Веселий ярмарок. Випуск перший. Упоряд. А. Крижанівський, І. Немирович. — М. Радянський письменник, 1983г. — 319 с.