Анатолій Прохоренко

Всіх погодую

(Бувальщина)

До колгоспу «Гай зелений»,
Де в Дніпро впадає Псло,
Завітав якось учений —
З міста, значить, занесло.
«Ні їдальні, ні готелю», —
Чуха лоба голова.
Потім очі звів на стелю —
Знак, що вихід визріва.
І нарешті мовив стиха
Голова Кіндрат Тюхтій:
«Йдем до Ганни Приймачихи
На харчі і на постій.
Одинока, акуратна,
І найкраща ланкова,
І над річечкою хата», —
Вихваляє голова.
В двір зайшли: «До тебе, Ганно,
На постій... Годуй як слід!
Знаю, вранці зробиш гарно...
Ну, а як же... як в обід?..»
«Та харчів же є доволі,
То й обіда їм зварю...»
«Але ж будеш ти у полі —
От про що я говорю...»

«А чого тут мудрувати?
Прибіжу ж я, хоч і гріх,
Поросяток годувати —
Заодно уже і їх...»
Джерело:
Посміємось разом: Гумор та сатира. Прохоренко А.Г., Страшенно О.І., Павліха І.В., Кириленко В.К., Назарук О.В., Костенко С.І., Береза Ю.П., Беляев Г.С., Шанін Ю.В., Прудовський В.Н., Старчевський Б.Г. — К.: Рад. письменник, 1991. — 318 с.