Георгій Поздняк

«Подарунок»

Гриць приніс букет матусі.
— Квіти — це життя окраса.
Де ж ти їх узяв, синочку?
— А у діда, у Панаса…
— Ну а він про це хоч знає?
— Знов питає сина мати.
— Як не знати, — гнавсь за мною,
Та не зміг мене догнати!