Микола Петренко

Злодій і вухналь

(Притна-жарт)

Мчав міжгір’ям злодій, гнав коня:
Хай дурна погоня догани!..
Об граніт кресала дзвінко сталь,
Та... — в підкові обламавсь вухналь.
А підкова в гоні дорога —
Ногу скакуну оберіга...
Ніч — вухналь — підкова — бистрий гін...
Кінь затнувся, впав на груддя кінь.
Тут погоня з ночі — гвалт і крик!..
Хитрий злодій кари не уник...

Хтось спита: яка ж у цім мораль?
Просто — злодія спіймав... вухналь.
Джерело:
Микола Петренко. Вовча дієта. – Бібліотека «Перця», №192. – «Радянська Україна», 1975