Микола Петренко

Вовк і Ягня

(Нова нота в старій мелодії)

У серпні, сонячного дня
Прийшло до річечки Ягня —
Ягня води напитись хоче.
Аж раптом Вовк з’явивсь як стій!
І чути хижий голос вовчий:
— Ти пхаєш ніс поганий свій
У воду — каламутиш воду!
Та я тобі за тою шкоду!..
— Не я!.. — замекало Ягня. —
Бруднило воду цю не я.
Погляньте — там он хімзавод
Пускає в річку різну нечисть...
— Так ти мені іше й перечиш?!. —
Вовк люто заричав.
І от
Схопив Ягня — у ліс подався...

Я Вовку б докорять не брався,
Бо що для нього ці докори...
Тим часом у ріці вода
Брудна і досі.
              Та біда:
Із Вовка приклад беручи,
Ягнят карають ревізори,
А ти мовчи...
Джерело:
Микола Петренко. Лакмусова стрічка. – Бібліотека «Перця», №389. – К.: «Радянська Україна», 1991