Тлумачив батько синові одно: — Як хочеш знати світ — іди в кіно. Чи вдома телевізор є — дивись: Всі чуда світу в дім до нас зійшлись. Надившися, синочку, і збагнеш, Що в нашій хаті є достаток теж... Живи спокійно, мед із цукром їж, Не пхайсь від щастя в буряний крутіж!.. Не слухав батька син — такий вже вік: Забрав гітару і на БАМ утік. Прислав поштівку, що живе в тайзі, Здоровий і щасливий, як усі. Читає батько і бурмоче: — Да-а... І знов до телевізора сіда. Сидить, куняє, так і засина: — Я знаю світ, мій син — його не зна...