Тлумачив батько синові одно:
— Як хочеш знати світ — іди в кіно.
Чи вдома телевізор є — дивись:
Всі чуда світу в дім до нас зійшлись.
Надившися, синочку, і збагнеш,
Що в нашій хаті є достаток теж...
Живи спокійно, мед із цукром їж,
Не пхайсь від щастя в буряний крутіж!..
Не слухав батька син — такий вже вік:
Забрав гітару і на БАМ утік.
Прислав поштівку, що живе в тайзі,
Здоровий і щасливий, як усі.
Читає батько і бурмоче:
— Да-а...
І знов до телевізора сіда.
Сидить, куняє, так і засина:
— Я знаю світ, мій син — його не зна...
