Микола Петренко

На літературні теми

Не питайтеся...

Не питайтеся: де?
Не цікавтесь: коли?
Як не в нашім, — в якім регіоні? —
Власні ярма свої вихваляли воли,
Хомутами пишалися коні.
Там баран сам себе поганяв на базар,
Ще й ціну назначав гонорово.
Там щасливий поет пропивав гонорар —
Із редактором, вірте на слово.

На стіл горілочку, на стіл.
Ще пляшка є в запасі:
Поет чи кінь, баран чи віл —
За них, у всякім разі!..

Не дивіться назад, не дивіться довкруг,
Власну душу не варто гортати...
Пес прибіг: — Посадіть і мене на ланцюг!..
Чиж просився у клітку, за грати.
Розчахнулася пісня на зламі епох,
Задзвеніли, мов цинкові, рими...
А поет розливає горілку на трьох:
Вже і цензор, і цензор із ними!..

На стіл горілочку, на стіл.
Ще пляшка є в запасі:
Поет чи кінь, баран чи віл —
За них, у всякім разі!..

А на ранок похмільна моя голова
Мізкувала, важка і похмура:
Хто й чому гонорари мої пропива?
Я ж і сам — редактура-цензура!..
Напишу, як ярмо цілували воли,
Хомутами пишалися коні!..

Не питайтеся: де?
Не цікавтесь: коли?
То не в нас,
То в чужім регіоні...
Джерело:
Микола Петренко. Лакмусова стрічка. – Бібліотека «Перця», №389. – К.: «Радянська Україна», 1991