Микола Петренко

Мисливське

Брели ми полем навмання,
Аж бачим: скаче зайченя!

Чи не омана? Тільки ж ні:
Стриба, сіреньке, по стерні.

Це вперше за багато днів
З нас кожен диво це зустрів.
Ми, звісно, всі — рушниці з пліч!
А зайченя спинилось вмить
І отаку заводить річ:
— Мене ви можете убить,
Та кожен мусить знать про те,
Що вбивцю кара люта жде.

Ну хай не кара, може й ні.
Та — неприємності страшні.

Бо ще й не починавсь сезон,
Як ваш начальник Залізняк
Купив відстрілочний талон —
Він має вбить мене...
То ж як?..

Що — як?.. Ніяк!.. Без зайвих слів
Ми тихо побрели на Львів...
Джерело:
Микола Петренко. Лакмусова стрічка. – Бібліотека «Перця», №389. – К.: «Радянська Україна», 1991