Степан Олійник

Канцелярський конвейєр

Під вранішнім сонцем, роняючи роси,
На землях колгоспних цвітуть сінокоси.
Пахучі і свіжі, прикрашують трави
Дніпровські долини, ірпінські заплави.
І от,
Щоб узнати про сінокосіння, —
Заходимо ми в обласне управління.

Тут справді — гаряча пора косовиці:
Всі пера скриплять, цокотять рахівниці,
Спішать агрономи, помбухи, друкарки,
Машинки дзвенять, наче в полі косарки.
З машинок спадають «накази» валками
І їх секретарки згрібають руками.
На підпис несуть
На столи на найкращі
І ставлять на них номери «ісходящі».
Несуть в експедицію, вершать в копиці...
Жарка в управлінні пора косовиці:
Всі відділи «косять»(найбільше друкарський!),
Потужно конвейєр гуде канцелярський!

Цокочуть машинки.
Дзвенять телефони.
Звідціль керівництво штурмує райони.
Летять телеграми, конверти в оздобі...
Та тільки від цього не легше худобі.
Бо всі ці листи (а потік їх численний!) —
Ніяк не замінять... «конвейєр зелений»!
Бо ці оберемки важкі паперові —
Не кинеш зимою у ясла корові.
Худобі дай силос, і сіна щоб досить!..
А сіно колгоспи погано ще косять!

...Ми в райуправління одне прибули,
Куди ці конверти й депеші прийшли.
Тут теж, докладаючи вміння і сили,
По аркушах перами дружно «косили»,
Спішили розмножить (пером, від руки!)
І дати колгоспам свої вказівки.

— Ну, як із кормами? Які там відсотки? —
й сказав керівник, подивившись у «сводки»:
— Якщо косовиці практично торкатись,
То треба зізнатись і щиро признатись,
Що цифри поки що неважні, невтішні,
Не всюди ще вижиті хиби торішні!

Щоб кормозбирання поліпшить на ділі, —
Всім штатом щоденно ми «жмем» на артілі!..—
І тут (як і там)
Писанина в шанобі.
Та знову ж не легше від цього худобі.

В одному колгоспі у цьому районі
«Конвейєром» бродить худоба в загоні
І жде, доки дужче з району «нажмуть»
Та паші накосять, та їсти дадуть.

Відомо, що в цьому худоба не винна.
Тут стиль канцелярський усьому причина.
І «стилю» цього застаріле коріння
З району — веде в обласне управління,
Де пера скриплять, цокотять рахівниці,
Де справді — гаряча пора «косовиці»!
Джерело:
Степан Олійник. Дорога дама – Бібліотека «Перця» №16. – К.: «Радянська Україна», 1954