Баня

Комунгоспу мудрий зав
На засіданні казав:
«Якщо глибше взять питання —
Що таке, по суті, баня?

Дехто каже: душ... вода...
Верхоглядство! Єрунда!
Не забудьмо, що під «душі»
Стануть в ряд живії душі.

Отже, суть — свіжить їм дух!
Так, щоб з бані чулось: «Ух!».

...Згідно тому міркуванню
Спорудить рішив він баню!

У райцентрі, на виду,
У занедбанім саду
Через рік з піску і глини
Піднялись високі стіни.

Доки стіни мокли рік,
Трішки хилячись набік,
Зав добув чотири балки,
Три бачки і дві мочалки.

Доки балки сохли рік,
Зав дістав і приволік
Жерстяну трубу весною —
В два обхвати шириною,
Тридцять метрів-висота!
Не труба, а красота!

Через рік в ту саму пору —
Підняли трубу угору!
Закопиливши губу
Поглядав він на трубу
І підкреслював солідно:
«От труба! Аж в область видно!..».

Потім балки хтось украв.
І стривожений наш зав
Про загрозливі ті факти
Написав чотири акти.

Не минуло й років два,
Як біда прийшла нова:
Саме в час, як зав купався,
Дома в ночвах полоскався,
В шибку цокнув дід Кузьма:
«Караул! Труби нема!».

Зав закліпав: «От так штука!
Та невже хто вкрав, падлюка!..».

Полетів на ту біду
І побачив у саду:
На траві труба лежала,
Всі дубочки поламала
Ще й убила на-разу
Прокуророву козу.

Наполоханий грозою,
Зав метнувся за козою!
Перемацав сотні кіз
І взамін... аж дві привіз.

Після цього зав-ледащо
Взявсь за діло ніби краще:
Сам рихтує він трубу
Вже сімнадцяту добу!

Та не скоро ще під «душі»
«Стануть в ряд живії душі».

Змарнував він гроші й час...
За ці роки — гляньте! — в нас
Збудували млин і школу,
В клуб дістали радіолу,
По асфальту попід ліс
Став ходить автобус «ЗІС».

Лиш стирчить і досі «в плані»
Будівництво горе-бані!

Чи не в вас, бува, той зав,
Про якого я писав?