Володимир Окунь

Про авторитет

Дехто свій «авторитет»,
Ніби графський титул,
Виставляє наперед,
Щоб у хід пустити.
Спробуй з ним заговори
Просто, як із рівним.
— Це нахабство! Це підрив! —
Захлинеться гнівно.
— Критикан! Він вчить мене!
Знай свою підсобну! —
І таки ж воно дурне,
Як, пробачте, пробка.
Ні для кого не секрет —
Він не догадається:
Справжній той авторитет,
Що не підривається.