Володимир Окунь

Дефіцит

Директор їхав з іменин
І трохи був «під мухою».
— Дай покермую, — каже він.
Шофер-шмаркач не слухає.
Скипів «хазяїн» і кричить:
— Спиняй — і геть з машини!
Тебе, нахабу, слід провчить,
Щоб заказав і сину. —
Сів за кермо, та не розчовп,
Де ліво, а де право:
Урізався в бетонний стовп,
Земні покинув справи.
В очах шофера каламуть,
Він стогне: — Горе! Горе!
Директора то враз пришлють,
А де ж візьму мотора?