Гінеколога Таїса Впевнено питає: — Я... того... вже, мабуть, місяць... А знаку немає. Все підходить: спать охота, Тягне на кисленьке, І не клеїться робота, І в душі щось тенька. Лікар вислухав дівчину Струнку і красиву: — А ви їли мандарини? — Ні! А це важливо? У таксі Таїса сіла І мерщій на ринок, Там відразу закупила Мішок мандаринок. (Одним махом все зробила, Щоб не мать мороки). Через силу, але з’їла. А ж гульк — вже півроку... Мов ошпарена влітає До лікаря знову: — Живота чомусь немає, Їла ж, як корова. Лікар роздививсь прикраси, Фігуру красиву: — А ви їли ананаси? — Ні! А це важливо? Знов на ринок полетіла. Зробила запаси. Й не помітила, як з’їла Мішок ананасів... Вже пішов десятий місяць, Але змін немає. І розгублена Таїса, Що робить, не знає... Лікар вислухав дівчину, Струнку і красиву: — А у вас були мужчини? — Ні! А це важливо?