Марко Меламед

Спитала...

Біля дзеркала матуся
«Окосмічує» лице.
А маленька донька Дуся
Пильно дивиться на це.
Все мовчить, копилить губку,
Врешті втрутилась мала.
— Нащо це?
— Щоб я, голубко,
Красивішою була.
Довго мама чаклувала.
Донька, зморщивши чоло,
Стиха в неї запитала:
— Мамо! Що, не помогло?
Джерело:
Микола Дмитрієв, Антоніна Торлюн, Марко Меламед. В одній упряжці – Бібліотека «Перця», №272. – К.: «Радянська Україна», 1983