Григорій Єлишевич

Аргумент

Награвшись досхочу у підкидного,
Карафу квасу врізавши до дна,
Дружки засперечалися, у кого
Найкраща, найдостойніша жона.
— Моя Маруся, — заявив Омелько, —
Не жіночка, а райська благодать!
У неї голос соловейка,
А вже ласкава — годі вам казать.
— Подумаєш, — губу копилить Марко, —
Мені от, хлопці, справді повезло.
Зінуля — і чистюля, й куховарка...
— Ич, розходились, — перебив Павло. —
А я кажу, що до моєї Нати
Як куцому до зайця їм обом.
Все ясно, чи кому ще розжувати? —
І по столі як гахне кулаком!
Заціпило одразу опонентам,
Бо мав Павло пудові кулаки...
Ще гірш, коли таким ось «аргументом»
Доводять правоту керівники.
Джерело:
Веселий ярмарок: Гумор та сатира. – К.: «Рад. письменник», 1983. – Вип. 5 / Упоряд. Ю.І. Цеков. – 1987, 383 с., іл.