Віктор Лагоза

Байки

Осляча звичка

Осел приплентавсь на город під час дощу
І там реве, аж булькає в горлянці:

— Я неподобства не прощу!
Хто старший на ділянці?
Чому води замало капа на квасольку,
Чому не поливають додатково буряки?

— Та хто ж те зна? Працюють тут Вовкові свояки.
— Що-що? — Осел відчув у спині кольку. —
Розкиньте миттю над городом парасольку!
І хай на вуса кожен намота:
За зайву краплю, що впаде хоча б на тичку,
Я голову зірву, немов травичку.

* * *

Звичайно, тупість — страмота.
А спробуйте перебороть Ослячу звичку!
Джерело:
Віктор Лагоза. Ведмежа послуга: Сатира і гумор. — X.: Прапор, 1986.— 47 с.: іл.