Віктор Лагоза

Байки

Оригінал

    Будильник слави захотів:
Мабуть, не знав, що слава — хитра штука.
    І стрілками шалено завертів —
Спішить, по дві в одну секунду стука.
        Іще не світ і не зоря,
    Ще тільки місяць в небі догоря,
        Угору звівши роги,
    А він вже всіх підняв на ноги.
    Йому, звичайно, не минулося оте —
        Турнули, що є сили:
        — Базікало пусте!..
        І ковдрою прикрили.
    На вус Будильник ту науку намотав
    І передчасно більш не калатав,
А навпаки — уже дванадцять надворі,
        Вже сонце добре припіка,
    А тиша висне у кімнаті й коридорі — 
    Не чуть ні цокотіння, ні дзвінка.
    І знову мав Будильник по заслузі —
        Щоб не мовчав, як пень,
Перечищав гвинти у нього майстер в пузі
        В майстерні цілий день.
        Та ба! Усе оте усує:
    Будильник то мовчить, то галасує,
        То учиня аврал,
        То просила роботу.
        — Оригінал!..
    І кинули про нього будь-яку турботу.

* * *
Отут би і кінець, здається. Та...
Отой Будильник десь же калата!..
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.