Віктор Лагоза

Не пара

(Жарт)

Написав листа із міста Опанас,
Кинув в синю скриньку коноверта:
«Я жалкую, що не буде шлюбу в нас,
Та відомо: факти — річ уперта.
Витри сльози, Ганю, розміркуй сама,
Що не пара ми ні в якім разі:
Не пройшли мої роки отут дарма —
Незабаром буду в сьомім класі.
Ти збагни, що тут ступінь життя не та,
Як у вас на фермі чи у полі, —
Часом прямо ум за розум поверта
Від напруги у вечірній школі.
Ще раз прошу: зрозумій мене, пробач.
Поцілуй за мене тата й маму».

— Бідна — дума. — Будуть сльози, буде плач.
А насправді має телеграму:
«Дуже не горюй, бо що робити тут.
Як-таки не пара ми. Це — точно:
Ти ще лиш у сьомім, я вже інститут
Закінчила ще торік заочно».
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.