Віктор Лагоза

Байки

Мудровчені Леви

    Не тільки ми і ви —
    Бувають мудрі і Леви,
А як не кваплять клопоти щоденні,
    То ще і вчені.
Ото, щоб кишка не ганялася за кишкою,
Один із них поснідав якось Мишкою.

— Нічого харч, як дивишся здаля,
А як дійшло до шлунку
    Оте маля,
Там знову, ніби у порожнім клунку.
Та я тепер не в думці — наяву
Шукать не буду довго броду:
Візьму і виведу нову
Мишей небачену породу.
    І вже таку,
Аби оту, майбутню Мишку з’їсти,
То треба буде в холодку
За стіл разів з чотири сісти!

В шухляду довгу справ наш Лев не клав —
Негайно діло розпочав.
Працює рік, мудрує п’ятий,
Але не йде на користь вовтузня:
Не виростає велетень проклятий,
Все плодиться маленьке Мишеня.

Тут хтось (вточнять не будемо адресу)
Узяв та і підбив
З цікавості, для інтересу
Усе, що Лев за час досліджень погубив:
Слона і Носорога,
Корівок сотню і Бика,
Козу оту, яка безрога,
І ту, що зовсім не така,
Овець півтисячну отару
(Чомусь їх Лев найбільше полюбляв),
Жирафів зо три, Бегемотів пару
І пса Трезора, що занадто вже гарчав.

* * *

Ну, що там не кажіть — не лізе з голови:
Добрячі апетити мають деякі Леви.
Джерело:
Віктор Лагоза. Ведмежа послуга: Сатира і гумор. — X.: Прапор, 1986.— 47 с.: іл.