Віктор Лагоза

Байки

Драма

Оце якось зі мною ледь не сталась драма —
Замало дуба не урізав прямо серед дня:
    Одна красива дама...
«Стривай!.. — мене немов би щось спиня. —
Чи варто так, не дивлячись на вроду,
На кпин здіймать прекрасну стать?..
Не полінись, шукай-но в жанрі броду,
Аби нікого й не образити, і все сказать»...
Хай так — не треба дам. Ото одного дня
Отам, де яйця, масло, шовк і ситець,
    Мені зустрілася Свиня.
Усе було на ній — від рильця до копитець —
    Заморський екстра-клас.
    Коли ж точніш сказати —
Приховане усе, чого не варт ховати,
А решта, як тепер ведеться і у нас,
    Всьому базару напоказ.
Але не цим (про це сказать відверто мушу)
    Стривожила мені Свиня та душу,
    Бо й я уже давно не той,
    Якого із води на сушу
Колись-то тяг старенький Ной:
Свиня спокійно в ятці загортала
Звичайні оселедці у папір,
    Для чого, ніби звір,
Його із фоліантів різних видирала,
    Жбурляючи обкладинки у двір.
О лишенько!.. Поглянув я і захитався:
Ось — Гете... Шіллер... Ось — Шекспір...
Не стримався, впритул припхався
І мовив пошепки, бо голосно не міг:
    — Що робиш?.. Зупинися!..
Адже он чистого паперу в тебе цілий стіг!..
    Угору брови у Свині звелися,
    Від сміху — ні, не рохкає — ірже:
    — Погляньте на приблуду!..
    Навіщо нищить чистий буду?..
    Я в цей... Бо він зіпсований уже.

* * *
    Ох Льохи, Льохи,
Як важко вам у голови убгати,
Що «міні» та нейлонові панчохи —
Це ще не все, що можна від культури взяти.
Джерело:
Віктор Лагоза. Вередливий слимак: байки та гуморески. – Харків: Прапор, 1973 . – 65 с.