— І що воно за дивина?.. —
Звівсь хобот у Слона.
— Ну, чим приворожила
Ота Лисиця нашого Бурмила?
Бо хто ж не зна —
Вона
Завжди з Вовками більш дружила.
Тепер усе зробилось навпаки —
Ведмідь за Лиску — скрізь горою,
А зуби шкірять на руду Вовки.
Послухав те Їжак, хитає головою:
— Не бачу дивини —
Які були, такі й лишилися вони.
Все навпаки?.. То ваша в тій провина. —
В Слона змокріли вуха й спина:
— Моя?.. Та не тягни —
Кажи усе, не бійсь за правду кари.
— Який наказ ви вчора віддали?.. —
Їжак про всяк випадок скинув окуляри. —
Хіба ото не ви руду перевели
На пасіку в кошари?..
